і вона просто не розуміла, як так сталось і чим тепер вона мала заповнювати свї легені.
достатньо було просто спостерігати за нею, за її звичками, за зміною її настрою. тим більше, він у неї постійно змінювався. таке враження,що в неї настрою просто не було. це теж можно було зрозуміти - перепади тиску, недостатня вологість.. який може бути настрій,якщо тобі зранку перекрили подачу кисню?
такі дивні стосунки двох даунів, котрі ні як не можуть порозумітись, оскільки мало того, що є даунами, так ще й говорять різними мовами!
як тут порозумієшся? стосунки тримаються на постійному замовчувані, на тиші, на рівному мовчазному диханні, котре в якісь момент, як правило ближче до ранку, нарешті стає настільки тихим, наскільки це потрібно, аби не зупинилось серце...
© "балада про бiла i монiку" с.жадан